КНИГА ПОЧИНАЄТЬСЯ
З ДРУКАРНІ.

Konica Minolta — технологічний партнер, який стоїть за друком українських книг: обладнання компанії дозволяє таким друкарням, як «Юнісофт» і «Фактор Друк», забезпечувати та оптимізувати виробництво. Але цей бренд лишається невидимим для читача, ніколи не потрапляючи на обкладинку.

Війна поставила під загрозу все книговидання: зростає вартість паперу, дорожчає логістика, скорочуються наклади, а інвестицій у модернізацію виробництва стає дедалі менше. З’являється серйозний виклик: коли друкарні потрапляють під обстріли, ми помалу втрачаємо нашу культуру.

Завданням кампанії було показати цей невидимий бренд і підвищити обізнаність про роль українського книгодрукування під час війни, щоб підтримати друкарні та видавців, які продовжують працювати попри війну.

Якщо українці змогли зберегти тепло й стійкість навіть у темряві, так само стійким лишається і слово — завдяки людям, які продовжують друкувати книги на верстатах, що потрапляють під обстріли. Ми хотіли показати, що поки живе надруковане слово, ми маємо віру в майбутнє.

Konica Minolta в цій історії свідомо лишається на другому плані — як технологічний партнер, який дає друкарням змогу продовжувати роботу. В цьому і полягає суть меседжу: бренд, який ніколи не потрапляє на обкладинку книги, насправді стоїть за появою кожної з них.

Українські друкарні відновлюються після спроб їх знищити і продовжують роботу попри обстріли та руйнування, забезпечуючи функціонування сотень видавництв. За рік, попри війну, «Юнісофт» випустили 14 мільйонів книг.

Замість того, щоб говорити про технології та виробничі потужності, ми вирішили говорити про досвід, який знайомий кожному українцю, — досвід сусідства з країною-терористом. Зимовий блекаут, коли немає світла, води й тепла, став емоційним місточком до теми, що на перший погляд здається значно менш особистою — книгодрукування.

Разом із блекаутом ми використали відсилку до цензурування, показавши таким чином, що росія завжди прагнула знищити українців, зокрема і через свої заборони та численні цензури. Та українці міцні горішки, тож світло рано чи пізно з’явиться, як і вода. А ми маємо плекати своє слово та бути вдячними всім, хто стоїть на його боці.

Разом із командою клієнта ми зняли відео-вдячність усім, хто стоїть на захисті українського слова. Це і стало емоційним якорем ролика.

Кампанія була побудована майже повністю на органічному контенті, без масштабних медіа закупівель:

• Відео-вдячність — головний елемент кампанії, який задав емоційний тон усій історії.
• Інтерв’ю з директором друкарні «Юнісофт» — погляд зсередини на те, як виробництво книг триває попри війну.
• Розіграш книжкових сертифікатів — залучення аудиторії та підтримка інтересу до української книги.
• Поїздка на книговиробництво у Харків — репортажний формат, який показав виробничий процес наживо, у зоні, найбільш наближеній до наслідків війни.

Кампанії вдалося показати, скільки зусиль стоїть за появою кожної книги в Україні у воєнний час — і зробити це так, щоб історія відгукнулася широкій аудиторії по всій країні.

• Компанія отримала пряме бізнес-підтвердження впливу — конкретні запити від індустрії щодо виробничих потужностей для продуктивного друку.
• Konica Minolta вперше вийшла з ролі «невидимого» технологічного партнера й показала свій внесок у збереження культурної спадщини країни під час війни.
• Історія об’єднала кілька друкарень і видавничу спільноту навколо спільного меседжу: культура продовжує жити, поки продовжує працювати друкарня.